- поцілений
- -а, -е, розм.Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілити 1). || у знач. ім. поці́лений, -ного, ч.; поці́лена, -ної, ж. Людина, яку поцілили.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поцілений — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
поціленість — ності, ж. Абстр. ім. до поцілений … Український тлумачний словник
трафлений — Трафлений: поцілений [16] … Толковый украинский словарь